1. Словник української мови у 20 томах

фланговий

ФЛАНГО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до флангу; який перебуває на фланзі, здійснюється з флангу, на фланзі тощо.

Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Ю. Яновський);

Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Л. Смілянський);

Завдання флангової групи, куди було призначено і мене, полягало в тому, щоб перевірити, чи немає німців у ближчому хуторі (І. Багмут).

2. у знач. ім. фланго́вий, вого, ч. Крайній на фланзі лави, шеренги.

Прибігають троє партизанів. [Свашенко:] О, й флангові наганяють (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фланговий — фланго́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фланговий — [фланговией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. фланговий — -а, -е. 1》 Стос. до флангу, який перебуває на фланзі, який здійснюється з флангу, на фланзі тощо. 2》 у знач. ім. фланговий, -вого, ч. Крайній на фланзі лави, шеренги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фланговий — ФЛАНГО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до флангу, який перебуває на фланзі, який здійснюється з флангу, на фланзі тощо. Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Ю. Янов., І, 1954, 272); Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Сміл. Словник української мови в 11 томах