фланг

ФЛАНГ, у, ч.

Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ.

Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (А. Трипільський);

Дівчина пройшла і стала на правий фланг невеличкої шеренги спортсменок (В. Собко);

Рота була вишикувана. Маслюк .. стояв на три кроки від лівого флангу (І. Багмут);

Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід, а ще одна сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (З. Тулуб);

Максим наказав висунути наперед з двох флангів по два кулемети та міномети і тримати підступи до плацдарму під кинджальним вогнем (Н. Рибак);

// Правий або лівий бік чого-небудь.

(1) Лі́вий фланг – частина війська, фронту, розташована ліворуч, якщо стояти обличчям до противника.

Всі почули глухий, рівномірний, безперервний гул далеко на лівому фланзі (О. Гончар);

(2) Пра́вий фланг – частина війська, фронту, розташована праворуч від центра.

Килигей скомандував зробити перекличку. – Перший! Другий! Третій! – голосно, рвучко стали вигукувати з правого флангу фронтовики (О. Гончар).

△ (3) Королі́вський фланг – права половина шахівниці.

Гольбах стрімко наступав на королівському фланзі, бажаючи заблокувати тут короля чорних і швидко розправитися з ним (В. Малик);

(4) Фе́рзевий фланг – лівий бік шахівниці.

Рокіровка в бік королівського флангу зветься короткою, в бік ферзевого флангу – довгою (з навч. літ.).