фланг

Значення в інших словниках

1. фланг — фланг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. фланг — [фланг] -гу, м. (на) -н'з'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
3. фланг — Крило Словник чужослів Павло Штепа
4. фланг — ФЛАНГ, у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (А. Словник української мови у 20 томах
5. фланг — -у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. || Правий або лівий бік чого-небудь. Королівський фланг — права половина шахівниці, утворювана вертикалями e, f, g, h. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фланг — (франц. flanc, букв. – бік) правий або лівий край розташування військового строю, бойового або похідного порядку й оперативної побудови військ. Словник іншомовних слів Мельничука
7. фланг — ФЛАНГ, КРИЛО́. На лівому фланзі наші прорвали фронт (Григорій Тютюнник); Залягло все праве крило роти (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
8. фланг — Фланг, -гу; фла́нги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фланг — ФЛАНГ, у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (Трип., Дорога.. Словник української мови в 11 томах