фланг
ФЛАНГ, у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ.
Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (Трип., Дорога.., 1944, 43);
Дівчина пройшла і стала на правий фланг невеличкої шеренги спортсменок (Собко, Стадіон, 1954, 219);
Під час наступу Щорс вдавався до виробленої ним уже тактики: заходив до ворога з тилу і флангів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 54);
Рота була вишикувана. Маслюк.. стояв на три кроки від лівого флангу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 71);
Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід, а ще одна сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Тулуб, В степу.., 1964, 246);
Максим наказав висунути наперед з двох флангів по два кулемети та міномети і тримати підступи до плацдарму під кинджальним вогнем (Рибак, Час.., 1960, 51);
// Правий або лівий бік чого-небудь.
▲ Королі́вський фланг — права половина шахівниці, утворювана вертикалями е, f, g, h;
Лі́вий фланг див. лі́вий;
Пра́вий фланг див. пра́вий¹;
Фе́рзевий фланг — лівий бік шахівниці, утворюваний вертикалями а, b, с, d.
Рокіровка в бік королівського флангу зветься короткою, в бік ферзевого флангу — довгою (Перша книга шахіста, 1952, 31).
Значення в інших словниках
- фланг — фланг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фланг — (фронтових позицій) крило, край, г. флянк; мн. ФЛАНГИ, боки, сторони. Словник синонімів Караванського
- фланг — [фланг] -гу, м. (на) -н'з'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
- фланг — Крило Словник чужослів Павло Штепа
- фланг — ФЛАНГ, у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (А. Словник української мови у 20 томах
- фланг — -у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. || Правий або лівий бік чого-небудь. Королівський фланг — права половина шахівниці, утворювана вертикалями e, f, g, h. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фланг — (франц. flanc, букв. – бік) правий або лівий край розташування військового строю, бойового або похідного порядку й оперативної побудови військ. Словник іншомовних слів Мельничука
- фланг — ФЛАНГ, КРИЛО́. На лівому фланзі наші прорвали фронт (Григорій Тютюнник); Залягло все праве крило роти (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- фланг — Фланг, -гу; фла́нги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)