фляжка

ФЛЯ́ЖКА, и, ж.

1. Те саме, що фля́га¹.

Льоня був зовсім військовий — в зеленій гімнастерці з фляжкою на поясі і з рюкзаком за плечима (Ів., Таємниця, 1959, 41);

Їй [Варварі] запропонували хильнути з обшитої ворсистим сукном фляжки (Перв., Дикий мед, 1963, 16).

2. діал. Пляшка.

А… вчини ж мені ласку: Передай козаку меду-вина фляжку (Чуб., V, 1874, 373);

Будучий свояк, який, певно, пристане до тих, що пана директора звуть вуйком, стиснув палко йому руку і сказав іще подати фляжку вина (Мак., Вибр., 1954, 46).

Значення в інших словниках

1. фляжка — фля́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири фля́жки  Орфографічний словник української мови
2. фляжка — [фл’ажка] -жкие, д. і м. фл'аз'ц'і, мн. фл'ажки, фл'ажок дв'і фл'ажкие  Орфоепічний словник української мови
3. фляжка — Пляшка, пляшечка  Словник чужослів Павло Штепа
4. фляжка — ФЛЯ́ЖКА, и, ж. 1. Те саме, що фля́га 1. Льоня був зовсім військовий – в зеленій гімнастерці з фляжкою на поясі і з рюкзаком за плечима (О. Іваненко); Їй [Варварі] запропонували хильнути з обшитої ворсистим сукном фляжки (Л. Первомайський). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
5. фляжка — -и, ж. 1》 Те саме, що фляга 1). 2》 діал. Пляшка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фляжка — ПЛЯ́ШКА (скляна посудина для рідини з вузькою довгастою шийкою), ФЛЯ́ЖКА (ФЛЯ́ШКА) діал., БУТЕ́ЛЬКА діал.; ПЛЯ́ХА заст. (велика); ШТОФ (чотиригранна з короткою шийкою). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас.. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю.  Словник синонімів української мови