фляндрівка
ФЛЯНДРІ́ВКА, и, ж. Специфічна система орнаменту в українській народній майоліці, що одержується певним способом при нанесенні фарб на сирий гончарний виріб.
Є також у Дибинцях миски з фляндрівкою, або, як їх там називають, — порані миски. За допомогою ріжка майстер проводить кілька концентричних кіл, найчастіше білого кольору (Мист., 6, 1964, 15);
Мальовані канівські миски були червоного або білого кольору в залежності від обливки.. Розмальовувалися як свіжі, так і злегка підсушені вироби. Розпис по сирому, незалежно від малюнка, звався фляндрівкою (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 63).
Словник української мови (СУМ-11)