фонематичний

ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

1. Прикм. до фонема.

Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 402);

Фонематичний склад слова.

2. Те саме, що фонологі́чний.

Фонематичний аналіз; Фонематична транскрипція.

Значення в інших словниках

1. фонематичний — фонемати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фонематичний — [фонеиматичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. фонематичний — ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фоне́ма. Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (з наук. літ.); Фонематичний склад слова.  Словник української мови у 20 томах
4. фонематичний — -а, -е, лінгв. 1》 Прикм. до фонема. 2》 Те саме, що фонологічний. Фонематичний аналіз. Фонематичний слух — вид слуху, що забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем, правильну вимову, сприйняття та розуміння змісту слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови