1. Словник української мови в 11 томах

фонематичний

ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

1. Прикм. до фонема.

Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 402);

Фонематичний склад слова.

2. Те саме, що фонологі́чний.

Фонематичний аналіз; Фонематична транскрипція.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонематичний — фонемати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фонематичний — [фонеиматичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. фонематичний — ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фоне́ма. Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (з наук. літ.); Фонематичний склад слова. Словник української мови у 20 томах
  4. фонематичний — -а, -е, лінгв. 1》 Прикм. до фонема. 2》 Те саме, що фонологічний. Фонематичний аналіз. Фонематичний слух — вид слуху, що забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем, правильну вимову, сприйняття та розуміння змісту слів. Великий тлумачний словник сучасної мови