фонематичний
ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.
1. Прикм. до фоне́ма.
Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (з наук. літ.);
Фонематичний склад слова.
2. Те саме, що фонологі́чний.
Фонематичний аналіз;
Фонематична транскрипція.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонематичний — фонемати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- фонематичний — [фонеиматичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- фонематичний — -а, -е, лінгв. 1》 Прикм. до фонема. 2》 Те саме, що фонологічний. Фонематичний аналіз. Фонематичний слух — вид слуху, що забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем, правильну вимову, сприйняття та розуміння змісту слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фонематичний — ФОНЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фонема. Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (Сучасна укр. літ. Словник української мови в 11 томах