фонотека
ФОНОТЕ́КА, и, ж.
1. Систематизоване зібрання фонограм.
У наш час ведеться серйозне вивчення біологічної акустики моря. «Голоси» багатьох мешканців його вдалося записати на магнітну стрічку, з них створено цілу фонотеку (Наука.., 10, 1962, 40).
2. Приміщення, де зберігають фонограми.
3. Заклад або відділ установи, що збирає, зберігає й видає фонограми в тимчасове користування.
Словник української мови (СУМ-11)