фонтанчик

ФОНТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до фонта́н 1, 3.

Зайшов [Липтак] у скверик і сів на лавицю.. Від фонтанчика час від часу вітер заносив на нього дрібненькі краплі води (Томч., Готель.., 1960, 38);

Кулі вихлюстували навколо них воду фонтанчиками (Перв., Атака.., 1946, 129);

Найкращою гарантією від такої небезпеки [зараження] є застосування так званих фонтанчиків, при яких струмінь води потрапляє прямо в рот того, хто п’є (Шк. гігієна, 1954, 212).

Значення в інших словниках

1. фонтанчик — фонта́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонтанчик — ФОНТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до фонта́н 1, 3. Зайшов [Липтак] у скверик і сів на лавицю .. Від фонтанчика час від часу вітер заносив на нього дрібненькі краплі води (М. Томчаній); Кулі вихлюстували навколо них воду фонтанчиками (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. фонтанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до фонтан 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови