форкнути
ФО́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до фо́ркати.
Раптом зовсім зблизька форкнула коняка (Коцюб., I, 1955, 350);
Кінь невдоволено форкнув, ударив переднім копитом по воді, збив бризки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 512).
Словник української мови (СУМ-11)