формотворчий

ФОРМОТВО́РЧИЙ, а, е.

1. За допомогою якого здійснюється формотворення, пов’язаний з формотворенням.

Як образотворчий і формотворчий компонент у Драй-Хмари часто виступає народна поетична творчість (Літ. Укр., 28.Х 1969, 3);

Як в українських, так і в інших слов’янських та неслов’янських коломийкових піснях величезну формотворчу роль відіграє мелодія (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 29).

2. лінгв. Який бере участь у творенні форм слів.

За допомогою граматичних, або формотворчих морфем (суфіксів, префіксів, флексій), утворюються граматичні форми слів (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 19).

Значення в інших словниках

1. формотворчий — формотво́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. формотворчий — ФОРМОТВО́РЧИЙ, а, е. 1. За допомогою якого здійснюється формотворення, пов'язаний із формотворенням. Як образотворчий і формотворчий компонент у Драй-Хмари часто виступає народна поетична творчість (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. формотворчий — -а, -е. 1》 За допомогою якого здійснюється формотворення, пов'язаний з формотворенням. 2》 лінгв. Який бере участь у творенні форм слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови