формотворчий
ФОРМОТВО́РЧИЙ, а, е.
1. За допомогою якого здійснюється формотворення, пов’язаний з формотворенням.
Як образотворчий і формотворчий компонент у Драй-Хмари часто виступає народна поетична творчість (Літ. Укр., 28.Х 1969, 3);
Як в українських, так і в інших слов’янських та неслов’янських коломийкових піснях величезну формотворчу роль відіграє мелодія (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 29).
2. лінгв. Який бере участь у творенні форм слів.
За допомогою граматичних, або формотворчих морфем (суфіксів, префіксів, флексій), утворюються граматичні форми слів (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- формотворчий — формотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- формотворчий — ФОРМОТВО́РЧИЙ, а, е. 1. За допомогою якого здійснюється формотворення, пов'язаний із формотворенням. Як образотворчий і формотворчий компонент у Драй-Хмари часто виступає народна поетична творчість (з газ. Словник української мови у 20 томах
- формотворчий — -а, -е. 1》 За допомогою якого здійснюється формотворення, пов'язаний з формотворенням. 2》 лінгв. Який бере участь у творенні форм слів. Великий тлумачний словник сучасної мови