формотворчість
ФОРМОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.
1. Те саме, що формотво́рення.
2. Шукання нових форм у мистецтві, пов’язане з ідеями формалізму.
Відчуження мистецтва від політики, ізоляція його від суспільно значимих проблем штовхає митця на манівці ідейної індиферентності, порожньої формотворчості (Рад. літ-во, 10, 1968, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- формотворчість — формотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- формотворчість — ФОРМОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Те саме, що формотво́рення. 2. Шукання нових форм у мистецтві. Формотворчість у малярстві; У перших поетичних книгах 1973 року не бачимо особливих потуг на .. каркаломну формотворчість. Тут переважає потяг до класичної метрики (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- формотворчість — -чості, ж. 1》 Те саме, що формотворення. 2》 Шукання нових форм у мистецтві, пов'язане з ідеями формалізму. Великий тлумачний словник сучасної мови