формотворчість

ФОРМОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.

1. Те саме, що формотво́рення.

2. Шукання нових форм у мистецтві, пов’язане з ідеями формалізму.

Відчуження мистецтва від політики, ізоляція його від суспільно значимих проблем штовхає митця на манівці ідейної індиферентності, порожньої формотворчості (Рад. літ-во, 10, 1968, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формотворчість — формотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. формотворчість — ФОРМОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Те саме, що формотво́рення. 2. Шукання нових форм у мистецтві. Формотворчість у малярстві; У перших поетичних книгах 1973 року не бачимо особливих потуг на .. каркаломну формотворчість. Тут переважає потяг до класичної метрики (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. формотворчість — -чості, ж. 1》 Те саме, що формотворення. 2》 Шукання нових форм у мистецтві, пов'язане з ідеями формалізму. Великий тлумачний словник сучасної мови