фортель
ФО́РТЕЛЬ, я, ч., розм. Несподіваний вчинок, витівка.
До фізичного болю в серці ранить згадка про поведінку Іринки.. Адже він із своєї ласки годує їх з матір’ю — і раптом такий фортель (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 220);
// Яка-небудь спритна дія, прийом, викрутас.
Куди йому до Романа! Не той вік, не та сила. Але й він під загальний схвальний гомін пройшовся по колу, відчубучив пару фортелів ногами (Ткач, Арена, 1960, 44).
♦ Викида́ти (ви́кинути) фо́ртелі (фо́ртель) — те саме, що Викида́ти (ви́кинути) фо́куси (фо́кус) ( див. фо́кус²).
Тупий, брутальний, малоосвічений, він і на цей раз викинув фортель, за якого йому треба було, як мінімум, вліпити сувору догану (Мур., Свіже повітря.., 1962, 38).
Словник української мови (СУМ-11)