фоса
ФО́СА, и, ж., діал. Канава, рів, рівчак.
Ой у лісі під горіхом Викопана фоса, — Туди забігла Ганнуся боса (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 201);
Над вузенькою фосою, що виблискує в гущавині кущів і латаття, зіп’явся хиткий місточок (Зар., Антеї, 1961, 42).
Словник української мови (СУМ-11)