фотоопір

ФОТОО́ПІР, пору, ч. Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу світлового потоку.

Фотоелектричні датчики-фотоелементи і фотоопори застосовуються для реєстрації та вимірювання різних видів випромінювання. Вони дозволяють автоматично включати або виключати різні механізми, керувати певним виробничим процесом (Наука.., 3, 1962, 26).

Значення в інших словниках

1. фотоопір — фотоо́пір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фотоопір — ФОТОО́ПІР, пору, ч. Пристрій, дія якого ґрунтується на властивості деяких напівпровідників змінювати свій опір від впливу видимого або невидимого випромінювання.  Словник української мови у 20 томах
3. фотоопір — -пору, ч. Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу світлового потоку.  Великий тлумачний словник сучасної мови