Словник української мови в 11 томах

фотопортрет

ФОТОПОРТРЕ́Т, у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет.

Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах великі фотопортрети Надії в ролях (Лев., Нові п’єси, 1956, 85);

Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Перв., Дикий мед, 1963, 373);

Художній фотопортрет — складний щодо виконання вид фотографічного зображення (Мист., 4, 1968, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фотопортрет — фотопортре́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фотопортрет — ФОТОПОРТРЕ́Т, у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет. Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах великі фотопортрети Надії в ролях (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. фотопортрет — -у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фотопортрет — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини).  Словник синонімів української мови