Словник української мови в 11 томах

фрахтівник

ФРАХТІВНИ́К, а́, ч. Особа чи організація, що фрахтує судно.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фрахтівник — фрахтівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. фрахтівник — ФРАХТІВНИ́К, а́, ч. Особа чи організація, що фрахтує судно...  Словник української мови у 20 томах
  3. фрахтівник — -а, ч. Особа чи організація, що фрахтує судно. Фрахтувальник і фрахтівник — особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фрахтівник — рос. фрахтовщик одна зі сторін договору фрахтування, яка бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажів морським чи авіаційним транспортом за відповідну, зазначену угодою. винагороду у порт призначення на умовах надання для цього всього судна, його частини або окремих приміщень.  Eкономічна енциклопедія