фрахтівник
ФРАХТІВНИ́К, а́, ч.
Особа чи організація, що фрахтує судно.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)