фризура

ФРИЗУ́РА, и, ж., діал. Зачіска, завите волосся.

Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (Фр., III, 1950, 166);

Симпатію в неї, як я догадалася, здобула тим, що не уживала пудру, модної фризури та яскравих декольтованих суконь (У. Кравч., Вибр., 1958, 358).

Значення в інших словниках

1. фризура — Фризу́ра: — зачіска [22,I,III,VI] — зачіска, волосся [30]  Словник з творів Івана Франка
2. фризура — фризу́ра іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. фризура — Фризу́ра. Зачіска. Позаяк Тетяна — дівчина, а не молодиця, то не сміє мати високу фризуру в хустині, як на карточці, але просто мусить виступати в довгих чорних звисаючих косах, сплетеними на кінцях квітчастими встяжками (Коб., Слова...  Українська літературна мова на Буковині
4. фризура — Зачиска  Словник чужослів Павло Штепа
5. фризура — ФРИЗУ́РА, и, ж., діал. Зачіска, завите волосся. Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (І. Франко); Симпатію в неї, як я догадалася, здобула тим, що не уживала пудру, модної фризури та яскравих декольтованих суконь (Уляна Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
6. фризура — фризу́ра зачіска (ср, ст): До недільного концерту мушу зробити фризуру і манікір. – Та не “манікір”, а “манікур”... Тьху! Мані... “манікюр” (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. фризура — -и, ж., діал. Зачіска, завите волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фризура — ЗА́ЧІСКА (укладене, підстрижене або завите волосся на голові), ФРИЗУ́РА діал.; КУАФЮ́РА заст. (перев. жіноча — пишна, складна). Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою каштанового волосся (П.  Словник синонімів української мови