фризура
Фризу́ра. Зачіска. Позаяк Тетяна — дівчина, а не молодиця, то не сміє мати високу фризуру в хустині, як на карточці, але просто мусить виступати в довгих чорних звисаючих косах, сплетеними на кінцях квітчастими встяжками (Коб., Слова..., 291); Її зараз можна пізнати. Вона держиться просто... гарна і має смутні очі. Але по фризурі можна її вже певно пізнати. Чешеться цілком antiąue і обвиває голову два раза вузькою чорною оксамиткою, мов діадемою (Коб., Valse melancolique, 98)
// пол. fryzura — зачіска; порівн. фризура, фр. -1) зачісування волосся, 2) завите волосся (СЧС, 461).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.