фрондер

ФРОНДЕ́Р, а, ч.

1. Учасник фронди (у 1 знач.).

2. перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає незадоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, нелагідна людина.

Чудний дивак, фрондер завзятий і дуелянт, що ворогів йому набридло гамувати, за стіл він у задумі сів… (Тер., Серце.., 1962, 20).

Значення в інших словниках

1. фрондер — фронде́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фрондер — ФРОНДЕ́Р, а, ч. 1. Учасник фронди (у 1 знач.). 2. перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає незадоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, незгідлива людина.  Словник української мови у 20 томах
3. фрондер — -а, ч. 1》 Учасник фронди (у 1 знач.). 2》 перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає невдоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, нелагідна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фрондер — фронде́р (франц. frondeur) 1. Учасник фронди. 2. Невдоволена, нелагідна людина.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фрондер — ОПОЗИЦІОНЕ́Р (той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії тощо іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРОНДЕ́Р книжн., ОПОЗИЦІОНІ́СТ заст. Челканов сердечно обійняв старика, свого запеклого опозиціонера (І.  Словник синонімів української мови