фундаментальний
ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Міцний, великий, зроблений на тривалий час.
Експедиція взяла курс на мис Челюскін, де спорудила фундаментальний знак (Видатні вітч. географи.., 1954, 115);
Фундаментальна споруда;
// Значний вмістом.
З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій [двокласній] школі. Два роки тоді було витрачено виключно на читання, а фундаментальна бібліотека при школі була прекрасна (Вас., IV, 1960, 49);
// розм. Значний за величиною, обсягом.
Фундаментальна вечеря; Фундаментальне прибирання кімнати.
2. перен. Який є головним, основним.
Фундаментальними принципами історичного матеріалізму як науки є принцип первинності суспільного буття по відношенню до суспільної свідомості та принцип класово-партійного підходу до оцінки суспільних явищ (Ком. Укр., 7, 1970, 22);
З’їзд [XXIV Компартії України] надав великого значення дальшому розвитку науки, освіти і культури. Необхідно зосередити зусилля вчених на розв’язанні найважливіших фундаментальних і прикладних науково-технічних проблем (Матеріали XXIV з. Компартії України, 1971, 112);
// Грунтовний, глибокий, капітальний.
Академія наук СРСР стала великим центром розвитку фундаментальних досліджень у галузі природничих і суспільних наук (Наука.., 12, 1973, 3);
Книга Є. П. Кирилюка «Т. Г. Шевченко. Життя і творчість» — одна з ..фундаментальних монографій у радянському шевченкознавстві (Рад. літ-во, 5, 1964, 74).
▲ Фундамента́льний катало́г, астр. — зоряний каталог, який містить дані, що виведені шляхом об’єднання численних спостережень за спеціально вибраними зірками у різних обсерваторіях в різні часи.
Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45).
Словник української мови (СУМ-11)