фундаментальний

ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Міцний, тривкий, зроблений на тривалий час.

Експедиція взяла курс на мис Челюскін, де спорудила фундаментальний знак (з наук.-попул. літ.);

Фундаментальна споруда;

// Значний вмістом.

З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій [двокласній] школі. Два роки тоді було витрачено виключно на читання, а фундаментальна бібліотека при школі була прекрасна (С. Васильченко);

// розм. Значний за величиною, обсягом.

Фундаментальна вечеря;

Фундаментальне прибирання кімнати.

2. перен. Який є головним, основним.

Фундаментальний принцип науки;

Фундаментальна проблема;

// Ґрунтовний, глибокий, капітальний.

Фундаментальні дослідження;

Фундаментальна монографія;

Фундаментальна наукова праця.

Значення в інших словниках

1. фундаментальний — фундамента́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фундаментальний — (міст) міцний, тривкий, надійно <�надовго> зроблений; (принцип) головний, основний; (- дослідження) ґрунтовний, глибокий, капітальний.  Словник синонімів Караванського
3. фундаментальний — [фундамеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. фундаментальний — Основний, підставовий, ґрунтовий, твердий  Словник чужослів Павло Штепа
5. фундаментальний — -а, -е. 1》 Міцний, великий, зроблений на тривалий час. Фундаментальна споруда. || Значний вмістом. || розм. Значний за величиною, обсягом. Фундаментальна вечеря. Фундаментальне прибирання кімнати. 2》 перен. Який є головним, основним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фундаментальний — фундамента́льний (лат. fundamentalis) 1. Міцний, великий. 2. Основний, головний. 3. Переносно – обгрунтований, солідний, позитивний.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фундаментальний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. фундаментальний — Фундамента́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фундаментальний — ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Міцний, великий, зроблений на тривалий час. Експедиція взяла курс на мис Челюскін, де спорудила фундаментальний знак (Видатні вітч. географи.., 1954, 115); Фундаментальна споруда; // Значний вмістом.  Словник української мови в 11 томах
10. фундаментальний — рос. фундаментальный 1. Міцний, великий, стійкий. 2. Переносно — глибоко обґрунтований, солідний, надійний, позитивний.  Eкономічна енциклопедія