фурор

ФУРО́Р, у, ч. Гучний публічний успіх, який викликає палке схвалення.

— Бачили б ви, який фурор викликало оте розпорядження серед учорашніх горлохватів! (Шовк., Інженери, 1956, 395).

Зроби́ти фуро́р — сильно вразити своїм надзвичайним виглядом, манерами, поведінкою і т. ін.

Вистава [«Запорожець за Дунаєм» з участю М. Кропивнипького] зробила фурор у місті (Збірник про Кроп., 1955, 241);

Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор! (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 353).

Значення в інших словниках

1. фурор — фуро́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фурор — Гучний успіх; ФР. могутнє враження <н. зробити фурор>; п! ЕКСТАЗА.  Словник синонімів Караванського
3. фурор — 1. шал, надзахоп  Словник чужослів Павло Штепа
4. фурор — ФУРО́Р, у, ч. Гучний публічний успіх, який викликає палке схвалення. – Бачили б ви, який фурор викликало оте розпорядження серед учорашніх горлохватів! (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
5. фурор — -у, ч. Гучний публічний успіх, який викликає палке схвалення. Зробити (викликати) фурор — сильно вразити своїм надзвичайним виглядом, манерами, поведінкою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фурор — фуро́р (від лат. furor – лють, шаленство) великий публічний успіх; бурхливе схвалення, захоплення.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фурор — Фуро́р, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фурор — рос. фурор великий публічний успіх; бурхливе схвалення, захоплення, раптове публічне визнання.  Eкономічна енциклопедія