фігурний
ФІГУ́РНИЙ, а, е.
1. Зроблений у формі якоїсь тварини, птаха, квітки, візерунка тощо; який має складну форму.
Тодоска.. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі барокко (Стельмах, І, 1962, 78);
Вироблявся в Каневі й покритий кольоровими поливами фігурний посуд — переважно барани з рельєфною вовною, а також леви та півні (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 62);
Посередині кімнати.. стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл (М. Ол., Леся, 1960, 10);
Особливий інтерес викликала фігурна або лекальна цегла, яку знайшли в будівельному розваллі (Літ. Укр., 12.Х 1965, 2);
// Який має частини, деталі складної форми.
Фігурні меблі;
// Признач. для надання складної форми.
Фігурні різці;
// Який створює складну форму.
Для фігурної нарізки [буряків] використовують спеціальні ножі (Укр. страви, 1957, 44);
Фігурна обробка деревини.
2. Який виконується з фігурами (у 5 знач.).
Фігурним танком проходила [Любка] по нерівних мостинах (Ле, Міжгір’я, 1953, 14);
З фігурного віражу фашистська машина ніби падала просто на приплюсклих у воронці танкістів (Ле, Мої листи, 1945, 119);
// Признач. для ковзання з фігурами.
Фігурні ковзани.
▲ Фігу́рне ко́взання (ката́ння), спорт. — ковзання з виконанням певного комплексу рухів, а також танці на льоду.
Віртуози фігурного катання приїхали до них [рижан] у гості (Рад. Укр., 17.XII 1971, 4);
Фігу́рне пла́вання — групові гімнастичні вправи на воді.
3. Який зображає людину або тварину (про живопис);
// Пов’язаний з відтворенням людини або тварини у скульптурі.
У гіпсовому класі молодий художник змальовував голову Люція Вера,.. а в фігурному класі — Германіка і танцюючого фавна (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 21).
4. шах. Який відбувається за допомогою важких фігур.
Фігурна атака на ферзевому фланзі.
5. заст. Фігуральний (у 2 знач.).
Фігурний вислів.
Словник української мови (СУМ-11)