фігурний
ФІГУ́РНИЙ, а, е.
1. Зроблений у формі якоїсь тварини, птаха, квітки, візерунка тощо; який має складну форму.
Тодоска .. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі бароко (М. Стельмах);
Виробляли в Каневі й покритий кольоровими поливами фігурний посуд – переважно барани з рельєфною вовною, а також леви та півні (з наук. літ.);
Посередині кімнати .. стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл (М. Олійник);
Особливий інтерес викликала фігурна або лекальна цегла, яку знайшли в будівельному розваллі (з газ.);
// Який має частини, деталі складної форми.
Фігурні меблі;
// Признач. для надання складної форми.
Фігурні різці;
// Який створює складну форму.
Для фігурної нарізки [буряків] використовують спеціальні ножі (з наук.-попул. літ.);
Фігурна обробка деревини.
2. Який виконується з фігурами (у 5 знач.).
Фігурним танком проходила [Любка] по нерівних мостинах (Іван Ле);
З фігурного віражу фашистська машина ніби падала просто на приплюсклих у воронці танкістів (Іван Ле);
// Признач. для ковзання з фігурами.
Фігурні ковзани.
3. Який зображає людину або тварину (про живопис);
// Пов'язаний із відтворенням людини або тварини у скульптурі.
У гіпсовому класі молодий художник змальовував голову Люція Вера, .. а у фігурному класі – Германіка і танцюючого фавна (з наук. літ.).
4. шах. Який відбувається за допомогою важких фігур.
Фігурна атака на ферзевому фланзі.
5. заст. Фігуральний (у 2 знач.).
Фігурний вислів.
Словник української мови (СУМ-20)