фізіологія
ФІЗІОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Біологічна наука, що вивчає функції живого організму та процеси, які відбуваються в ньому, їх закономірності.
Починаючи з 30-х років минулого століття від анатомії відокремлюється й бурхливо прогресує наука про життєдіяльність організму — фізіологія (Наука.., 10, 1958, 27);
— Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (Донч., II, 1956, 202).
▲ Патологі́чна фізіоло́гія див. патологі́чний;
Фізіоло́гія росли́н — наука, що вивчає процеси життєдіяльності рослинного організму, взаємозв’язки їх одного з одним і з навколишнім середовищем.
Дослідження Тимірязєва мали велике значення для дальшого розвитку фізіології рослин (Вісник АН, 8, 1949, 61).
2. Життєві функції живого організму або його частин, процеси, що відбуваються в ньому та закони, що ними керують.
Мозок у мене стоїть над фізіологією. Він знає, що сльози й радість — це невід’ємні частки людського щастя (Ю. Янов., II, 1958, 43);
// Характер, особливості яких-небудь життєдіяльних функцій, процесів.
Клінічні спостереження й експериментальні дані вказують на важливе значення надниркових залоз у фізіології кровообігу (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 34).
▲ Фізіоло́гія зву́ків мо́влення — розділ фонетики, що вивчає будову та діяльність мовного апарату.
3. перен. Груба чуттєвість.
Словник української мови (СУМ-11)