фіктивний

ФІКТИ́ВНИЙ, а, е. Який є фікцією; несправжній, вигаданий.

Добивайтеся, товариші робітники, справжнього контролю, а не фіктивного, і всі резолюції та пропозиції такого фіктивного паперового контролю найрішучіше відкидайте (Ленін, 32, 1973, 235);

Він [критик] може, коли хоче, сперечатися з автором, супротиставити його фіктивному світові свій власний ідейний або дійсний, реальний світ (Фр., XVI, 1955, 248);

Про материну пораду влаштувати фіктивне весілля незабаром стало відомо і Вольдемаровим приятелям (Гончар, Таврія, 1952, 396);

// Підроблений, фальшивий.

Дав Семен Архипович фіктивну довідку про хворобу… (Рибак, Час.., 1960, 216);

Фіктивна накладна.

▲ Фікти́вний капіта́л, ек. — капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій і т. ін.), які не мають власної вартості, але дають право на певний доход;

Фікти́вний шлюб — несправжній шлюб, який беруть для того, щоб обійти певні закони, обмеження тощо.

Вона [С. Ковалевська] вступила в фіктивний шлюб з В. О. Ковалевcьким, щоб позбутись опіки батька-генерала, який забороняв їй займатися наукою (Іст. СРСР, II, 1957, 251).

Значення в інших словниках

1. фіктивний — фікти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фіктивний — Несправжній, вигаданий, (акт) ФАЛШИВИЙ; (шлюб) уявний, г. сповидний.  Словник синонімів Караванського
3. фіктивний — див. фальшивий  Словник синонімів Вусика
4. фіктивний — [ф'іктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. фіктивний — див. мнимий  Словник чужослів Павло Штепа
6. фіктивний — ФІКТИ́ВНИЙ, а, е. Який є фікцією; несправжній, вигаданий. Він [критик] може, коли хоче, сперечатися з автором, супротиставити його фіктивному світові свій власний ідейний або дійсний, реальний світ (І.  Словник української мови у 20 томах
7. фіктивний — -а, -е. Який є фікцією; несправжній, вигаданий. || Підроблений, фальшивий. Фіктивна накладна. Фіктивний капітал ек. — капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій і т. ін.), які не мають власної вартості, але дають право на певний дохід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фіктивний — фікти́вний (франц. fictif, від лат. fictio – вигадка) той, що є фікцією, вигаданий, недійсний, мнимий; ¤ ф. капітал – капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій тощо), які не мають власної вартості, але дають право на певний доход.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. фіктивний — ФАЛЬШИ́ВИЙ (який являє собою підробку), ПІДРО́БЛЕНИЙ, СФАЛЬШО́ВАНИЙ, ФАЛЬШО́ВАНИЙ розм., ПІДРО́БНИЙ заст., ЛИ́ПОВИЙ розм., жарт.; ФІКТИ́ВНИЙ (перев. про документ); ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ (який являє собою фальсифікат).  Словник синонімів української мови
10. фіктивний — Фікти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. фіктивний — рос. фиктивный (фр. fictif від латин. fictio — вигадка) — той, що є фікцією, недійсний, вигаданий, підроблений, сфабрикований.  Eкономічна енциклопедія