хававкання
ХАВА́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. хава́вкати і звуки, утворювані цією дією.
Життя так і гра кругом тебе, так і б’є у свої страшенні забої. Чуєш, як воно проходить крізь тебе шелестом тихим трави, неугавним галасом коників, хававканням та підпадьомканням перепелиним… (Мирний, III, 1954, 350).
Словник української мови (СУМ-11)