хававкати

ХАВА́ВКАТИ, ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів).

Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр., III, 1952, 249);

Десь удалині хававкав перепел, і вже не розбереш, чи то розсипалось над полем його старанне підпадьомкання, чи косу хто мантачив на далекому покосі (Збан., Таємниця.., 1971, 405);

Зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає (Донч., IV, 1957, 104);

*Образно. По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (Вас., II, 1959, 31).

Значення в інших словниках

1. хававкати — хава́вкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хававкати — ХАВА́ВКАТИ, ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка); Десь удалині хававкав перепел, і вже не розбереш...  Словник української мови у 20 томах
3. хававкати — -ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хававкати — Хававкати, -каю, -єш гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39.  Словник української мови Грінченка