хававкати
ХАВА́ВКАТИ, ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів).
Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр., III, 1952, 249);
Десь удалині хававкав перепел, і вже не розбереш, чи то розсипалось над полем його старанне підпадьомкання, чи косу хто мантачив на далекому покосі (Збан., Таємниця.., 1971, 405);
Зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає (Донч., IV, 1957, 104);
*Образно. По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (Вас., II, 1959, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хававкати — хава́вкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хававкати — ХАВА́ВКАТИ, ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка); Десь удалині хававкав перепел, і вже не розбереш... Словник української мови у 20 томах
- хававкати — -ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хававкати — Хававкати, -каю, -єш гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39. Словник української мови Грінченка