1. Словник української мови у 20 томах

хававкати

ХАВА́ВКАТИ, ає, недок.

Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів).

Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка);

Десь удалині хававкав перепел, і вже не розбереш, чи то розсипалось над полем його старанне підпадьомкання, чи косу хто мантачив на далекому покосі (Ю. Збанацький);

Зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає (О. Донченко);

* Образно. По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хававкати — хава́вкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хававкати — -ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хававкати — ХАВА́ВКАТИ, ає, недок. Видавати своєрідні приглушені звуки (про перепела, пугача та деяких інших птахів). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. хававкати — Хававкати, -каю, -єш гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39. Словник української мови Грінченка