хазяйський
ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до хазя́їн 1-4.
Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл. Шрама й Череваня посадив на покуті, сам сів на хазяйському місці, кінець стола (П. Куліш, Вибр., 1969, 89);
Двір заріс густою зеленою травою; не топче його хазяйська худоба та птиця (Н.-Лев., І, 1956, 108);
Гостей сливе нема.. Тільки хазяйський син з кимсь розмовляє в кутку (Коцюб., II, 1955, 242);
// Який походить із заможного роду; багатий, заможний.
Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку, щоб і за нею було що-небудь (Мирний, IV, 1955, 355);
Перша красуня на ввесь двір, біля якої упадало немало гожих хлопців, навіть і хазяйських синів із села, вона обрала собі до пари немолодого вже (років на десять старшого за неї) парубка (Головко, А. Гармаш, 1971, 386);
// Повен достатків, добре збудований, опоряджений.
На Западинцях не видно було ні однієї хазяйської, доброї хати (Н.-Лев., II, І956, 317);
// Добре опоряджений.
Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську бруківку (Ю. Янов., I, 1958, 575).
♦ Ді́ло хазя́йське — діло твоє (ваше і т. ін.), тобі (вам і т. ін.) видніше, роби, як знаєш (хочеш і т. ін.), робіть, як знаєте (хочете і т. ін.).
— Прошу вас! З чого ж почнемо? — То вже діло хазяйське.— Почнемо ми, значить, із борщу! Ходімо до вашого ресторану… (Вишня, І, 1956, 370).
2. Власт. хазяїнові (у 1-4 знач.); такий, як у хазяїна.
Червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок, та гордий, сміливий вид і темні розумні очі виявляли щось хазяйське, отаманське (Н.-Лев., II, 1956, 221);
Він був тихий, неговіркий, завжди заклопотаний своєю зброєю, яку полюбив, мабуть, справжньою хазяйською любов’ю, як любив дома косу, заступ, граблі, все, чим мав трудитися (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 188);
Вживаючи заходів для прискорення науково-технічного прогресу, треба зробити все, щоб він поєднувався з хазяйським ставленням до природних ресурсів (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 65).
♦ Хазя́йське о́ко — пильний, господарський нагляд.
Пропадало добро без хазяйського ока (Коцюб., II, 1955, 83);
Хазя́йським о́ком огля́нути (оки́нути) — уважно, по-господарському оглянути що-небудь.
Хазяйським оком Віктор оглянув кімнату, придивляючись, чи все на місці, потім звернувся до братів: — Корові давали жому? (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 151);
Ціла зграя псів і вороння з гарчанням і моторошним кряканням кинулася врозтіч, побачивши на дорозі вершника, що під’їхав до воріт, спішився і хазяйським оком окинув пусте подвір’я (Кол., На фронті.., 1959, 68);
Хазя́йські ру́ки — дбайливі, роботящі руки господаря.
Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки (Мирний, II, 1954, 35).
3. Пов’язаний з діяльністю хазяїна (у 1-4 знач.), з хазяйством (у 3 знач.).
Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Мирний, І, 1949, 414);
[Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку, значить, хазяйська частина справи вся на мені, а решта ваше діло (Л. Укр., II, 1951, 19);
Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами [тапчанами], сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (Коцюб., І, 1955, 254);
Грабарі збиралися біля вогнища і варили кашу. Старші, повечерявши, ще деякий час гомоніли про хазяйські справи та згадували старовину (Голов., Тополя.., 1965, 53).
Словник української мови (СУМ-11)