хазяйчик

ХАЗЯ́ЙЧИК, а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь.

Кожний спостерігав, звичайно, як дрібні хазяйчики вибиваються з сил, пнуться «вийти в люди», попасти в справжні хазяї, піднятися до становища «міцного» хазяїна, до становища буржуазії (Ленін, 34, 1973, 65);

— Нечувано! — обурювався Масло.— На зборах терплять хулігана.. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо.— Не ви тримаєте. Ви не хазяйчик,— труснув головою Генка (Хижняк, Невгамовна, 1961, 19).

Значення в інших словниках

1. хазяйчик — хазя́йчик іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. хазяйчик — див. хазяїн  Словник синонімів Вусика
3. хазяйчик — ХАЗЯ́ЙЧИК, а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь. – Нечувано! – обурювався Масло. – На зборах терплять хулігана .. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо.  Словник української мови у 20 томах
4. хазяйчик — -а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови