1. Словник української мови в 11 томах

хазяйчик

ХАЗЯ́ЙЧИК, а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь.

Кожний спостерігав, звичайно, як дрібні хазяйчики вибиваються з сил, пнуться «вийти в люди», попасти в справжні хазяї, піднятися до становища «міцного» хазяїна, до становища буржуазії (Ленін, 34, 1973, 65);

— Нечувано! — обурювався Масло.— На зборах терплять хулігана.. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо.— Не ви тримаєте. Ви не хазяйчик,— труснув головою Генка (Хижняк, Невгамовна, 1961, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйчик — хазя́йчик іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. хазяйчик — див. хазяїн Словник синонімів Вусика
  3. хазяйчик — ХАЗЯ́ЙЧИК, а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь. – Нечувано! – обурювався Масло. – На зборах терплять хулігана .. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо. Словник української мови у 20 томах
  4. хазяйчик — -а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови