хазяйчик
ХАЗЯ́ЙЧИК, а, ч., розм., зневажл.
Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь.
– Нечувано! – обурювався Масло. – На зборах терплять хулігана .. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо. – Не ви тримаєте. Ви не хазяйчик, – труснув головою Генка (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)