хазяйчин

ХАЗЯ́ЙЧИН, а, е.

Прикм. до хазя́йка; належний хазяйці.

В кімнату вскочила хазяйчина куховарка, сільська молодиця, й подала лист (І. Нечуй-Левицький);

Маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися як справжня хазяйка (Б. Грінченко);

На хвилину хазяйчині гостро-серйозні очі поблякли, а потім блиснули росинками сліз (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. хазяйчин — хазя́йчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хазяйчин — -а, -е. Прикм. до хазяйка. || Належний хазяйці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хазяйчин — Хазя́йчин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хазяйчин — ХАЗЯ́ЙЧИН, а, е. Прикм. до хазя́йка; належний хазяйці. В кімнату вскочила хазяйчина куховарка, сільська молодиця, й подала лист (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. хазяйчин — Хазяйчин, -на, -не Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись. Г. Барв. 4 35.  Словник української мови Грінченка