Словник української мови в 11 томах

халтурний

ХАЛТУ́РНИЙ, а, с., розм. Прикм. до халту́ра;

// Який займається халтурою.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. халтурний — халту́рний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. халтурний — Капарний; (продукт) неякісний, партацький, базарної роботи.  Словник синонімів Караванського
  3. халтурний — див. поганий; хабарник  Словник синонімів Вусика
  4. халтурний — ХАЛТУ́РНИЙ, а, с., розм. Прикм. до халту́ра; // Який займається халтурою. Залізничний клуб, куди ми оце приїхали читати свої речі, типовий містечковий театр, де вчора ще, може, якісь штукарі ковтали точені ножі на сцені, а завтра якийсь халтурний...  Словник української мови у 20 томах
  5. халтурний — -а, -е, розм. Прикм. до халтура. || Який займається халтурою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. халтурний — Халту́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)