халтурити
ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.
1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку.
2. Несумлінно, неакуратно працювати.
Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Збан., Малин. дзвін, 1958, 320).
Словник української мови (СУМ-11)