халтурити
ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.
1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку.
2. Несумлінно, неакуратно працювати.
Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Збан., Малин. дзвін, 1958, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халтурити — халту́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- халтурити — див. ЗАРОБЛЯТИ; (робити недбало) партачити, капарити. Словник синонімів Караванського
- халтурити — Базграти, вибазгрувати, вибазграти, повибазгрувати, зібазгрувати, зібазграти, позібазгрувати, набазгрувати, набазграти, понабазгрувати, побазграти, капарити, накапарювати, накапарити, понакапарювати, покапарювати, покапарити, скапарювати, скапарити... Словник чужослів Павло Штепа
- халтурити — ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку. 2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- халтурити — (-рю, -риш) док.; крим. Красти в квартирі, де лежить покійник. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483. Словник жарґонної лексики української мови
- халтурити — -рю, -риш, недок., розм. 1》 Виконувати яку-небудь роботу понад основну для побічного легкого заробітку. 2》 Несумлінно, неакуратно працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халтурити — Халту́рити, -ту́рю, -риш, -рять; не -ту́р, не -ту́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)