1. Словник чужослів Павло Штепа

халтурити

Базграти, вибазгрувати, вибазграти, повибазгрувати, зібазгрувати, зібазграти, позібазгрувати, набазгрувати, набазграти, понабазгрувати, побазграти, капарити, накапарювати, накапарити, понакапарювати, покапарювати, покапарити, скапарювати, скапарити, поскапарювати, мазюкати, вимазюкувати, вимазюкати, повимазюкувати, змазюкувати, змазюкати, позмазюкувати, намазюкувати, намазюкати, понамазюкувати, помазюкувати, помазюкати, нівечити, знівечувати, знівечити, познівечувати, понівечувати, понівечити, партачити, напартачувати, напартачити, понапартачувати, попартачувати, попартачити, спартачувати, спартачити, поспартачувати, партолити, напартолювати, напартолити, понапартолювати, попартолювати, попартолити, спартолювати, спартолити, поспартолювати, паскудити, випаскуджувати, випаскудити, повипаскуджувати, запаскуджувати, запаскудити, позапаскуджувати, напаскуджувати, напаскудити, понапаскуджувати, попаскуджувати, попаскудити, опаскуджувати, спаскудити, поспаскуджувати, переводити, перевести, попереводити, псувати, зіпсовувати, зіпсувати, позіпсовувати, напсовувати, напсувати, понапсовувати, попсовувати, попсувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халтурити — халту́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. халтурити — див. ЗАРОБЛЯТИ; (робити недбало) партачити, капарити. Словник синонімів Караванського
  3. халтурити — ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку. 2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. халтурити — (-рю, -риш) док.; крим. Красти в квартирі, де лежить покійник. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483. Словник жарґонної лексики української мови
  5. халтурити — -рю, -риш, недок., розм. 1》 Виконувати яку-небудь роботу понад основну для побічного легкого заробітку. 2》 Несумлінно, неакуратно працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. халтурити — Халту́рити, -ту́рю, -риш, -рять; не -ту́р, не -ту́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. халтурити — ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку. 2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Збан., Малин. дзвін, 1958, 320). Словник української мови в 11 томах