1. Словник української мови в 11 томах

халтура

ХАЛТУ́РА, и, ж., розм.

1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний.

[Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (Коч., II, 1956, 132).

2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності).

Що може бути огиднішого і мерзеннішого за халтуру в мистецтві? (Смолич, Театр.., 1946, 46);

Митці України віддадуть всі сили і талант, будуть і далі вести рішучу боротьбу проти буржуазної ідеології, викорінювати халтуру і ремісництво, аполітичність і сірість у мистецтві (Мист., 1, 1959, 4);

// Продукт такої роботи.

— Зрештою, наш обов’язок давати читачам те, що вони просять. — А коли вони просять халтуру? — поцікавилась Женя (Мур., Свіже повітря.., 1962, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халтура — халту́ра 1 іменник жіночого роду побічний заробіток розм. Орфографічний словник української мови
  2. халтура — див. ЗАРОБІТОК. Словник синонімів Караванського
  3. халтура — [халтура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. халтура — Базгранина, мотлох, див. хламіття, шушваль Словник чужослів Павло Штепа
  5. халтура — ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (І. Кочерга). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. Словник української мови у 20 томах
  6. халтура — -и, ж., розм. 1》 Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. 2》 Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності). || Продукт такої роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. халтура — II. БРАК (продукція або товар низької якості); ХАЛТУ́РА розм. (продукт несумлінної роботи). — Ваш прямий обов'язок — показати цеху на причини браку, визначити, де саме й коли допустилися помилки, подумати над тим, як виправити її (Ю. Словник синонімів української мови
  8. халтура — Халту́ра, -ри, -рі; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)