халтура

II. БРАК (продукція або товар низької якості); ХАЛТУ́РА розм. (продукт несумлінної роботи). — Ваш прямий обов'язок — показати цеху на причини браку, визначити, де саме й коли допустилися помилки, подумати над тим, як виправити її (Ю. Шовкопляс); Як вивести з.. театру примітивщину, оту халтуру, отой випадковий "музичний супровід, який постановник наче приліплює до п'єси? (А. Хорунжий).

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халтура — халту́ра 1 іменник жіночого роду побічний заробіток розм. Орфографічний словник української мови
  2. халтура — див. ЗАРОБІТОК. Словник синонімів Караванського
  3. халтура — [халтура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. халтура — Базгранина, мотлох, див. хламіття, шушваль Словник чужослів Павло Штепа
  5. халтура — ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (І. Кочерга). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. Словник української мови у 20 томах
  6. халтура — -и, ж., розм. 1》 Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. 2》 Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності). || Продукт такої роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. халтура — Халту́ра, -ри, -рі; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. халтура — ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (Коч., II, 1956, 132). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. Словник української мови в 11 томах