халтура

Значення в інших словниках

1. халтура — халту́ра 1 іменник жіночого роду побічний заробіток розм. Орфографічний словник української мови
2. халтура — [халтура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
3. халтура — Базгранина, мотлох, див. хламіття, шушваль Словник чужослів Павло Штепа
4. халтура — ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (І. Кочерга). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. Словник української мови у 20 томах
5. халтура — -и, ж., розм. 1》 Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. 2》 Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності). || Продукт такої роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. халтура — II. БРАК (продукція або товар низької якості); ХАЛТУ́РА розм. (продукт несумлінної роботи). — Ваш прямий обов'язок — показати цеху на причини браку, визначити, де саме й коли допустилися помилки, подумати над тим, як виправити її (Ю. Словник синонімів української мови
7. халтура — Халту́ра, -ри, -рі; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. халтура — ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (Коч., II, 1956, 132). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев. Словник української мови в 11 томах