халтурити

халту́рити

-рю, -риш, недок., розм.

1》 Виконувати яку-небудь роботу понад основну для побічного легкого заробітку.

2》 Несумлінно, неакуратно працювати.

Значення в інших словниках

1. халтурити — халту́рити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. халтурити — див. ЗАРОБЛЯТИ; (робити недбало) партачити, капарити.  Словник синонімів Караванського
3. халтурити — Базграти, вибазгрувати, вибазграти, повибазгрувати, зібазгрувати, зібазграти, позібазгрувати, набазгрувати, набазграти, понабазгрувати, побазграти, капарити, накапарювати, накапарити, понакапарювати, покапарювати, покапарити, скапарювати, скапарити...  Словник чужослів Павло Штепа
4. халтурити — ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку. 2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
5. халтурити — (-рю, -риш) док.; крим. Красти в квартирі, де лежить покійник. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.  Словник жарґонної лексики української мови
6. халтурити — Халту́рити, -ту́рю, -риш, -рять; не -ту́р, не -ту́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. халтурити — ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку. 2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Збан., Малин. дзвін, 1958, 320).  Словник української мови в 11 томах