Значення в інших словниках
-
халтурка —
халту́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
халтурка —
ХАЛТУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до халту́ра. На саму платню не дуже розженешся. І збоку не як у людей – жодної халтурки, хіба списані книги тещі на розпал (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
-
халтурка —
(-и) ж.; крим. Галстук. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108.
Словник жарґонної лексики української мови
-
халтурка —
Хаптура, -ри ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.
Словник української мови Грінченка