халтурка

(-и) ж.; крим. Галстук. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108.

Значення в інших словниках

1. халтурка — халту́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. халтурка — ХАЛТУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до халту́ра. На саму платню не дуже розженешся. І збоку не як у людей – жодної халтурки, хіба списані книги тещі на розпал (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
3. халтурка — -и, ж., розм. Зменш. до халтура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. халтурка — Хаптура, -ри ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.  Словник української мови Грінченка